Для когось вони – Захисники. А для когось – цілий світ.
Тато, якого так чекають удома.
Мама, чиї обійми не замінить ніхто.
Син. Донька. Кохана людина.
Сьогодні ми дякуємо тим, хто став між нами і війною.
Тим, завдяки кому наші діти прокидаються в Україні.
А ще сьогодні ми особливо міцно обіймаємо тих дітей, для яких слово «Захисник» назавжди стало словом «тато» або «мама».
Тих, кому вже не дочекатися кроків за дверима. Не почути рідного голосу. Не сказати: «Я так за тобою скучив…»
Ми не повернемо їм найдорожчих.
Але можемо зробити все, щоб вони знали: подвиг їхніх батьків пам’ятають. А вони – не самі.
Дякуємо кожному Захиснику і кожній Захисниці України.
І схиляємо голови перед тими, хто віддав за нас життя…
*на фото вихованці платформи разом з працівниками Aviation Company Ukrainian Helicopters – ветеранами війни
