Чотирирічна Ангеліна ніколи не бачила свого тата. Дмитро загинув у 2022 році під Волновахою, коли його донечка ще була під серцем у мами.
Він встиг обрати їй ім’я. Але не встиг почути, як вона вперше скаже «тато».
А згодом, за два роки, війна забрала і його молодшого брата Михайла. У 20 років хлопець загинув під час свого першого бойового виходу.
Їхня мама Оксана поховала двох синів. А тепер виховує донечку старшого.
Ангеліна називає бабусю мамою. Рідна мати дівчинки пішла, дідуся не стало цього літа, тому тепер є тільки бабуся-мама. Тільки вони вдвох. Дві найрідніші людини, яким довелося пережити надто багато.
Вони виїхали з Покровська на Львівщину. Там, у рідному місті, залишилися могили Дмитра та Михайла. І сьогодні Оксана не може навіть прийти до своїх хлопчиків…Їздять на Майдан – там є їхні фото…
Бабуся каже, що Ангеліна неймовірно схожа на тата. Навіть говорить іноді його словами. Наче Дмитро залишив у цьому світі частинку себе, щоб мама ніколи не забувала його голос…Майже два роки поруч із цією маленькою родиною – меблевий бренд Roomio, партнер платформи «Дітям наших Захисників».
Колектив компанії не просто щомісяця допомагає. Вони особисто зустрічаються з Ангеліною, знають, чим вона живе, що любить і про що мріє.
Нещодавно у Львові вони знову провели час разом. Обирали подарунки, гралися, відвідали розважальний центр.
Для когось – звичайна прогулянка. Для Ангеліни – ще один день, наповнений дитячою радістю та увагою дорослих, яким вона небайдужа.
Справжня благодійність – це не просто допомогти. Це залишитися поруч. Не на день. Не для фото. А на роки.
Дякуємо та «RООМIO» за цей приклад людяності й відповідальності.
Тата Ангеліні вже ніхто не поверне.
Але в наших силах зробити так, щоб дівчинка, чий тато віддав життя за Україну, ніколи не почувалася забутою.