Цього року я відкрив для себе важливість простих рішень, які здатні змінювати чиєсь життя. На заході у Львівській обласній державній адміністрації я вперше почув про Благодійну платформу соціально-відповідального бізнесу «Дітям наших Захисників», ініційовану ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти». І в той же момент зрозумів: ми маємо долучитися. Це не було питанням масштабу компанії — це було питанням людяності.
Моєю особистою історією стала трирічна Ангелінка з Покровська. Маленька дівчинка, у якої війна забрала тата і дядька, а згодом малечу покинула мама. Її виховують бабуся й дідусь, які пережили не лише найстрашніші втрати — загибель двох синів, а й руйнування власного дому, життя без світла та води, евакуацію та невідомість. Коли ми дізналися, як ця крихітка здригалася від кожного вибуху, як губилася серед дорослих страхів у свої два роки — рішення допомогти стало для нас природним і невідворотним.
Наше шефство — це набагато більше, ніж фінансова підтримка. Ми облаштовуємо для Ангелінки ігровий простір, даруємо одяг, іграшки, усе, що може повернути їй відчуття дитинства. Але найголовніше — ми даруємо увагу. Створюємо атмосферу турботи, коли дитина знає: її бачать, про неї пам’ятають, вона для когось важлива.
Допомога дітям Захисників — це про серце, а не про ресурси. Подарунок чи розмова, поїздка чи листівка — усе це може стати для дитини містком до відчуття захищеності. Для мене ця ініціатива — не разова акція, а довготривале зобов’язання бути поруч з дівчинкою, яка втратила найцінніше — батьківську любов і підтримку.
Я звертаюся до всіх підприємців, які мають змогу долучитися: робіть це. Незалежно від масштабу бізнесу, кількості працівників чи обсягу прибутків. Важливе лише одне — щире бажання підтримати тих, заради кого ми сьогодні живемо і працюємо.
Ми всі у боргу перед Захисниками України, які віддали життя за наше майбутнє. І тепер наша спільна місія — подбати про їхніх дітей. Подарувати їм дитинство, наповнене теплом. Допомогти їм вирости сильними, впевненими й щасливими. Це — наш відповідальний внесок у країну, яку їхні батьки захищали ціною власного життя.