Нещодавно у Кіри, підопічної «Українських вертольотів», відбувся випускний. Команда підтримки з Авіакомпанії приїхала до дівчини — вручити щомісячні подарунки і… дочекатися разом з нею важливої миті.
Ще зовсім недавно був останній дзвоник і прощання з дев’ятим класом. Кіра отримала атестат, була скромною, як завжди, але щасливо усміхненою. В її очах — хвилювання й натхнення. І — «Українські вертольоти» впевнені: попереду в неї ще багато важливих і світлих подій.
Крок у доросле життя
Кірі — 16. Її шкільні будні схожі на дні багатьох підлітків. Вона любить проводити час вдома, гратися, цікавиться гуманітарними предметами, трохи менше — математичними. Зараз не ходить на гуртки, але з осені планує зайнятися тенісом. А ще — займається англійською з репетитором.
«Навчальний рік пролетів дуже швидко», — каже Кіра. І справді, час іде стрімко — особливо коли дитина росте, змінюється та дорослішає.
Але за цією усміхненою дівчиною — історія, в якій було багато болю. На війні загинув тато, а мама померла від хвороби. Бабуся стала для Кіри всім: рідною людиною, другом, підтримкою, опорою.
Її дитинство не було легким, але попри це Кіра зберігає тепло, ніжність і мрії. Вона заслуговує на підтримку — щиру, постійну, не формальну. Саме таку, як «Українські вертольоти» намагаються їй надавати.
Завжди поруч
Кіра — одна з 40 дітей, які отримують допомогу в межах благодійної платформи “Дітям наших Захисників” . Щомісяця вона, як і інші підопічні, обирає подарунки — те, що справді потрібно. Те, що допомагає зробити життя комфортнішим та зручнішим.
Мультипіч і фен-щітка — вибір цього місяця. До цього — ноутбук, геймпад, мікрофон, мишка, підставка для гаджетів, прасувальна дошка. Речі, що мають сенс. Речі, що говорять мовою турботи.
Але головне — не подарунки. Головне — бути поруч. Приїхати не лише передати речі, а підтримати, поговорити, провести на випускний. І Кіра знає вона не сама! Вона відчуває: є ті, хто дбає, хто завжди поруч.
«Кіро ми щиро вітаємо тебе з випуском! Попереду — нові відкриття, нові радості й виклики. А ми, «Українські вертольоти», — завжди поруч, — вітав дівчинку її ментор, ветеран Костянтин Євдокименко.
