На цих світлинах – наш підопічний Макар із Полтави. Поруч із ним – його бабуся-опікунка. А за кожною фотографією – маленька пригода та нове враження.
Квіти й гарбузи, коні та стрільба з лука, знайомство з чотирилапими друзями, прогулянки й нові люди… Останнім часом у Макарчика справді насичене життя.
І для нас це значно більше, ніж просто цікаве дозвілля.
Діти, які втратили через війну найдорожчих, потребують не лише матеріальної допомоги. Не менш важливою є ментальна та емоційна підтримка – можливість знову відчувати звичайні дитячі емоції: радіти, дивуватися, захоплюватися, пробувати щось уперше, знаходити друзів і чекати на наступну пригоду.
Саме тому свого часу ми познайомили Макара та його бабусю з Veterans Center Poltava Ветеранський центр Полтава. І сьогодні дуже раді бачити, як це знайомство переросло у цілу низку теплих зустрічей.
Макар уже побував на каністерапії, де грався та спілкувався з собаками. Відвідав яскраві осінні локації в Лавандовій фотозоні «Enko». Разом із бабусею їздив на іпотерапію до Центр оздоровчої верхової їзди та екотуризму “Еколайф” , де катався верхи та стріляв із лука. З іншими родинами військових та загиблих Захисників вони вирушили на квіткове поле циній
І щоразу ми отримуємо нові фотографії. А на них – усміхнений Макарчик.
Заради таких усмішок ми й прагнемо створювати навколо наших дітей середовище, у якому вони не залишаються наодинці зі своїми переживаннями. Де поруч є люди, які запросять, підтримають, познайомлять із чимось новим і просто подарують хороший день.
Турбота про дитину – це не лише допомогти тоді, коли чогось бракує. Це ще й наповнювати її життя світлими спогадами, новими захопленнями та відчуттям, що попереду є багато доброго
