– Бізнес-клуб YOU KNOW – особливе середовище, в якому згуртувались майже тридцять власників успішних бізнесів та топ-менеджерів різних компаній.
Ми всі дуже різні, але, водночас, маємо однакові цінності – це партерство та дружба, масштабування і згуртованість для розвитку бізнесу в Чернівцях, Чернівецькій області та в Україні вцілому.
Активно допомагаємо ЗСУ, організовуємо різні тематичні заходи. Вхід на них вільний, але за умови донату на Збройні Сили. На зібрані кошти виконуємо відповідні запити різних бригад, які звертаються до нас за допомогою.
Соціальна складова у наших бізнесів теж присутня. Періодично проводимо свята для дітей, даруємо їм подарунки. Учасники бізнес-клубу YOU KNOW активно долучаються до таких кампаній.
Гуртом допомагати – легше
Цьогоріч ми доєдналися до благодійної платформи соціально-відповідального бізнесу «Дітям наших Захисників», створення якої ініціювала авіакомпанія «Українські вертольоти». Мені, як президенту бізнес-клубу YOU KNOW зателефонували з обласної служби соцзахисту і розказали про цю благодійну ініціативу, запропонували підтримати її. Я виніс цю пропозицію на обговорення серед учасників клубу і ми прийняли рішення долучитися до проєкту.
Нам надали список діток-сиріт, чиї батьки загинули, захищаючи Україну і зараз їх виховують опікуни. Ми «продзвонили» по цьому списку, зібрали усі запити, розпитали, кому що потрібно – і почали виконувати їх. Хтось із учасників клубу – особисто, а десь – і гуртом.
Кожен із учасників бізнес-клубу YOU KNOW долучається до допомоги в міру своїх сил та можливостей. Хтось – фінансово, хтось – матеріально. Приймаємо всі запити від діток та їх опікунів, але пріоритетність їх виконання обговорюємо з усіма учасниками і разом приймаємо рішення, які потреби необхідно закрити першочергово. Комусь, наприклад, потрібні дороговартісні ліки, які можна придбати лише за кордоном, комусь – побутова техніка чи канцтовари для дітей… Запити дуже різні!
Ми вже ближче познайомились з опікунами та дітками. Принаймі, вони тепер не бояться, коли дзвониш їм і пропонуєш допомогу… Бо спершу ставилися дуже скептично, з недовірою: «Невже таке може бути? Чи не шахраї, часом? Хіба хтось може допомагати просто так?»
Від щирого серця
До прикладу, у списку із запитами була одна сім’я, яка потребувала саме фінансової допомоги – це пані Ольга, яка самотужки виховує онучку Алевтину. У пані Ольги на фронті загинув син, а невістка – померла. Тож опікункою дівчинки стала бабуся. Коли ми зателефонували їй і запитали, що їм зараз більше всього потрібно, то вони сказали, що матеріально усім забезпечені. А ось від фінансової допомоги не відмовились би, оскільки зараз не вистачає коштів на певні потреби.
Ми погодились їм допомогти фінансово і, відповідно, попросили надати номер карти, щоб перерахувати гроші. Але бабуся побоялася надавати цю інформацію, мабуть, подумала, що ми якісь шахраї…
Людям важко повірити у те, що у сьогоднішній час ще хтось може насправді комусь безкорисно допомагати, просто так, від щирого серця. Тому й відносяться з острахом і недовірою. А, особливо, старше покоління.
Я пояснив пані Олі, що я – підприємець, розказав про наш бізнес-клуб та про участь у благодійному проєкті, де бізнес допомагає та підтримує дітей полеглих Захисників. І запропонував свою допомогу. Розповів, що її номер телефону дали у службі соцзахисту. Бабуся та онучка були подивовані… І коли ми з ними особисто зустрілись, лише тоді вони повірили у наші добрі наміри.
Коли передав кошти, то пані Ольга не змогла стримати сліз. Не вірила, що є ще небайдужі люди, які можуть у скрутний час прийти на допомогу. У цей момент розчулилися всі. Мені теж на очі навернулися сльози…
Маленької допомоги не буває
Я – тато, тож розумію, як важко дитині рости без батьків. Це неймовірно болісно. В такій ситуації важко втримати емоції.
Пам’ятаю, коли ще був студентом, то брав участь у одній благодійній кампанії. Наша команда з розважальною програмою виступала у дитячому будинку. Тоді я таких емоцій пережив! Було так важко на душі… Тому й досі постійно долучаюся до різних благодійних заходів, зборів і тому подібне. Це дуже болісні моменти, важко бачити, як ці діти переживають втрату найрідніших людей, як вони ростуть без батьків.
Хочу звернутися до усіх бізнесів України – не бути осторонь! І закликаю допомагати дітям полеглих Захисників та Захисниць. Бо будь-хто з нас чи наших рідних може опинитися на місці цих людей. Маленької допомоги не буває!
